Головна | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід| RSS      Пятница, 20.07.2018. 16:22 






Група "Гости"Вітаю Вас Гость       Ви увійшли як Гость  

                         
Меню сайту
Сертифікат
Для того, щоб підтвертити публікацію Вашого матеріалу на сайті, заповніть форму на ФОРУМІ
Дошка пошани
Мультяшки
Смотреть бесплатно детские телеканалы
Посилання
Кнопка сайту
Погода
Безпека сайту
Зараз на сайті

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Юридична консультація

Юридична консультація
Оплата праці вчителів загальноосвітніх шкіл
Статтею 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. 
Відповідно до ст. 51 КЗпП законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). 
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про позашкільну освіту" норма годин на одну тарифну ставку педагогічних працівників становить 18 навчальних годин на тиждень. Оплата роботи здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. 
Педагогічне навантаження - це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. Окрім цього навантаження, яке становить 18 годин на тиждень за тарифною ставкою, викладач здійснює також інші види педагогічної діяльності: класне керівництво, перевірка зошитів, завідування навчальними кабінетами, підготовка до занять тощо. Робочий час, який витрачається на виконання цієї роботи, жодними документами не внормовано. 
Отже, на даний час загальна тривалість скороченого робочого часу вчителів залишається невизначеною, що обумовило розподіл педагогічного навантаження між учителями здійснювати керівником навчального закладу. 
Згідно з пунктом 21 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міносвіти від 20.12.93 р. N 455, в межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні нести всі види навчально-методичної роботи відповідно до посади, навчального плану. 
Час початку і закінчення роботи та обідньої перерви встановлюється для працівників Правилами внутрішнього розпорядку конкретного закладу освіти. Для окремих працівників умовами контракту може бути передбачений інший режим роботи. 
Отже, якщо вчитель протягом тижня виходить на роботу три дні і виконує встановлене Законом педагогічне навантаження - 18 навчальних годин на тиждень, то це не вважається роботою на умовах неповного робочого часу (тижня), оскільки ним виконується норма годин на тарифну ставку. У табелі обліку використання робочого часу відмічаються години роботи за розкладом занять. 
У листах Мінпраці "Про розрахунок норми тривалості робочого часу" наводяться приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на рік, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів. 
Нажаль листи Мінпраці, які публікуються в засобах масової інформації щодо норми робочого часу, не реєструються в Міністерстві юстиції України в установленому порядку, а тому не є нормативними актами і мають роз'яснювальний характер. 
Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві (п'ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається (розраховується самостійно з дотриманням вимог статей 50 - 53, 67 і 73 КЗпП. 
Оплата роботи вчителя здійснюється відповідно до обсягу педагогічного навантаження. 
Враховуючи вищезазначене, використання норми тривалості робочого часу на рік, наведеної в листі Мінпраці від 25.08.2009 р. N 9681/0/14-09/13, та середньомісячної кількості годин при 18-годинному робочому тижні для розрахунку погодинної оплати педагогічних працівників є неправомірним.
ТРИВАЛІСТЬ РОБОЧОГО ЧАСУ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ШКІЛ
Робочий час учителя загальноосвітнього навчального закладу (час, призначений для навчально-виховного процесу) визначається у статті 25 Закону «Про середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-XIV (далі — Закон № 651-XIV) як педагогічне навантаження. 
Педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності - це час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу. 
Порядок попередження педагогічних працівників про педагогічне навантаження в наступному навчальному році 
Педагогічне навантаження вчителя, що винагороджується тарифною ставкою, становить 18 навчальних годин протягом навчального тижня. Але цим усе навчальне навантаження вчителя не вичерпується. Воно встановлюється керівником загальноосвітнього навчального закладу на навчальний рік і затверджується відповідним органом управління освітою (це правило поширюється і на навчальні заклади приватної власності). Таке педагогічне навантаження може включати виконання обов’язків щодо класного керівництва, перевірки зошитів, завідування майстернями, навчальними кабінетами, навчально-виховними ділянками, здійснення інших видів педагогічної діяльності. Будь-яких обмежень цього виду педагогічного навантаження максимальним чи мінімальним робочим часом, необхідним для його виконання, не передбачається. Встановлюються лише розміри оплати, яка здійснюється за виконання такої роботи понад тарифну ставку. Отже, на сьогодні загальна тривалість скороченого робочого часу вчителів залишається невизначеною, що й обумовило контроль з боку відповідних органів управління освітою за розподілом педагогічного навантаження між учителями, який (розподіл) здійснюється керівником загальноосвітнього навчального закладу. 
Закону не суперечитиме включення до колективних договорів, що укладаються в загальноосвітніх навчальних закладах, умов про те, що розподіл педагогічного навантаження між учителями керівник такого закладу повинен погодити з виборним органом первинної профспілкової організації. 
Згідно з частиною першою статті 49 Закону «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 р. № 2984-ІІІ (далі — Закон № 2984-ІІІ) робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації визначається КЗпП. Частина друга статті 48 Закону № 2984-ІІІ не передбачає такої посади педагогічних та науково-педагогічних працівників, як учитель. Отже, на педагогічних і науково-педагогічних працівників не може поширюватися частина третя статті 51 КЗпП, що передбачає встановлення скороченої тривалості робочого часу для вчителів. За таких умов посилання в частині першій статті 49 Закону № 2984-ІІІ на КЗпП, яким визначається робочий час педагогічних і науково-педагогічних працівників, має тлумачитися в такий спосіб, що тривалість робочого часу цієї категорії працівників узагалі не скорочується. Встановлюється лише, що час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов’язків у навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час, який, враховуючи вищевикладене, має розраховуватися виходячи з нормального робочого часу, встановленого статтею 50 КЗпП. 
Крім того, обмежується навчальне навантаження цієї категорії працівників. Воно не може перевищувати 900 год. на навчальний рік для науково-педагогічних працівників і 720 год. — для педагогічних. Індивідуальним планом педагогічного чи науково-педагогічного працівника на навчальний рік визначаються види навчального навантаження кожного такого працівника та обсяг навантаження за кожним видом. 
Відповідно до норми «Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.1993 р. № 455 (з наступними змінами, внесеними наказом МОН України від 10.04.2000 р. № 73), прямим обов'язком керівника закладу освіти є доведення до відома педагогічних працівників наприкінці навчального року (до надання відпустки) про педагогічне навантаження в наступному навчальному році. У випадку повної відсутності можливості забезпечити педагогічного працівника навчальним навантаженням питання вирішується шляхом скорочення штату працюючих (із дотриманням чинного законодавства). 
Відповідно до закону України «Про загальну середню освіту», Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 15 квітня 1993 року № 102, педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу та форми власності обсягом менше тарифної ставки встановлюється тільки за його згодою. 
Навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється директором установи за узгодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі (з дотриманням Кодексу законів про працю України). 
Окрім педагогічного навантаження вчителя на тарифну ставку 18 навчальних годин на тиждень робочий час включає інші види педагогічної діяльності в такому відношенні до тарифної ставки: 
класне керівництво - 20-25 %; 
перевірка зошитів - 10-20 %; 
майстернями - 15-20 %; 
навчальними кабінетами - 10-15 %. 
У вихователя загальноосвітнього навчального закладу навантаження становить 30 годин, а у вихователя загальноосвітньої спеціальної школи (школи-інтернату) - 25 годин на тиждень, що складає тарифну ставку. 
Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працює
Чи має право педагогічний працівник відмовитись від навантаження на ставку? 
Установлення неповного робочого часу (у тому числі педагогічним працівникам) регулюється ст. 56 Кодексу законів про працю України. Так, за угодою між працівником і власником чи вповноваженим органом (у даному випадку директором закладу освіти) неповний робочий день або неповний робочий тиждень може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом. Причому прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, у тому числі таку, яка перебуває під опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку стосовно встановлення неповного робочого часу, має бути задоволене. Одностороннє небажання педагогічного працівника без зазначених поважних причин працювати з неповним навантаженням може розцінюватись як порушення умов трудового договору. 
Обсяг навчальної та іншої педагогічної роботи, яку може виконувати педагогічний працівник за основним місцем роботи, граничними розмірами не обмежується. 
Учителям вечірніх (змінних) середніх загальноосвітніх шкіл (класів) з очно-заочною формою навчання, заочних шкіл, а також учителям, які навчають дітей, які перебувають на тривалому лікуванні в лікарнях, і викладачам педучилищ визначається два рази на рік до початку першого та другого півріччя, а викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року. 
Робочий час учителів та інших педагогічних працівників загальноосвітніх закладів регулюється затвердженим розкладом навчальних занять, складеним відповідно до тижневого навантаження, а також планів виховної та методичної роботи. 
Під час канікул, які не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул. 
Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється посадовою Інструкцією, згідно з якою ставки заробітної плати педагогічних працівників установлюються, виходячи із витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв). Короткі перерви, передбачені між уроками (лекціями), є робочим часом педагогічного працівника. Тривалість уроків і перерв установлюється відповідно до положення про навчальний заклад. У навчальних планах шкіл усіх типів і найменувань, педучилищ, професійно-технічних закладів час на навчальні дисципліни визначається в академічних годинах (45 хв), крім 1-х класів, де навчаються діти шестирічного віку, - 35 хв, у 2-4-х класах - 40 хв. Скорочення тривалості уроку не є підставою для зменшення норми часу, що передбачається на вивчення предмета, і не є підставою для зменшення норми часу для оплати в розрізі чверті, півріччя, року. Збільшення кількості уроків у зв'язку зі зменшенням їх тривалості не означає збільшення навчального навантаження, установленого під час тарифікації.
Чи порушуються Ваші права щодо педагогічного навантаження та тривалості робочого часу? Якщо так, можна поспілкуватися з цієї теми на форумі. Запрошую до спілкування!


                                                                                                                      Звільнення за прогул

Звільнення через прогул передбачено пунктом 4 ст. 40 КЗпП: 
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 
… 4) прогулу (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин... 
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безупинно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. 
Для кваліфікації відсутності працівника на роботі як прогул необхідно: 
1. Задокументувати відсутність працівника на роботі протягом робочого дня (безупинно або сумарно) більше трьох годин. 
Під робочим днем у цьому випадку мається на увазі (стосовно до прогулу) тривалість зміни, визначеної графіком роботи. 
Підставою для звільнення є знаходження працівника поза територією підприємства або об’єкта, де він відповідно до трудових обов’язків повинен виконувати доручену йому роботу. 
Для того щоб кваліфікувати відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин як прогул, необхідно за фактом порушення скласти відповідний акт, "Акт відсутності працівника на роботі". 
Цей акт складається в довільній формі та підставою для його складання можуть бути будь-які дані: доповідна записка майстра зміни, начальника відділу, ділянки, відсутність пропуску, що здається при приході на роботу, пояснювальна записка колег і самого працівника. 
2. З’ясування причин відсутності на роботі (їх "поважність" або "неповажність") в момент відсутності співробітника на роботі (наприклад, по телефону) або в момент появи цього на роботі. 
У зв’язку з тим, що звільнення за прогул законодавство трактує як дисциплінарні санкції, роботодавець повинен вимагати від працівника письмового пояснення причини його відсутності з додаванням виправдувальних документів. 
Дисциплінарні санкції мають бути накладені керівником або його заступником не пізніше одного місяця від дня виявлення прогулу, не враховуючи часу відсутності працівника через хворобу або інші поважні причини. 
У випадку якщо працівник надав у письмовому вигляді пояснення щодо своєї відсутності на роботі, керівництво повинне класифікувати причину як поважну або неповажну. 
До поважних причин можуть бути віднесені: 
- виклик до правоохоронних (міліції, прокуратури, суду) або інших органів при наявності виправдувального документа; 
- хвороба за наявності лікарняного або довідки медичної установи, однак відсутність такого документа не є неповажною причиною відсутності працівника. Факт нездужання може бути підтверджений показаннями свідків та іншими показаннями; 
- неможливість добратися на роботу при скасуванні рейсу та відсутність альтернативного виду транспорту, техногенні катастрофи та стихійні лиха. Тут керівник повинен підходити виважено до вирішення питання про звільнення та кваліфікації дій, вчинених працівником, як прогулу в кожному конкретному випадку; 
- невихід на роботу у зв’язку з незаконним переведенням; 
- використання працівником днів відпочинку у випадку, коли адміністрація всупереч вимог законодавства відмовила в їхньому наданні, та час використання працівником таких днів не залежав від розсуду адміністрації ; 
- порятунок працівником людей, громадського або особистого майна, виконання державних або громадських обов’язків тощо.

                                      Сума добових у 2011 році
Сума добових визначається за наказом про відрядження

До неповажних причин можуть бути віднесені: 
- невихід працівника на роботу без причини ; 
- перебування у медвитверзнику; 
- самовільне використання без узгодження із власником або уповноваженим ним органом днів відгулів; 
- самовільне використання без узгодження із власником або уповноваженим ним органом чергової відпустки; 
- залишення роботи до закінчення строку трудового договору або строку, що працівник зобов’язаний відпрацювати за призначенням по закінченні вищого або середнього спеціального навчального закладу тощо. 
Якщо причини відсутності були визнані як поважні, то в такому випадку працівнику час його відсутності оплачується або не оплачується, в залежності від причини, але він однозначно не звільняється. 
Якщо причини відсутності були визнані як неповажні або працівник відмовився давати пояснення своєму прогулу, то в такому випадку час його відсутності не оплачується та залишається на розсуд підприємства - звільнити працівника за прогул або, наприклад, оголосити йому всього лише догану. 
Однак, якщо працівник вчасно з’явився на роботі, але не приступив до виконання своїх трудових обов’язків за відсутності поважних причин, перебуваючи на роботі більше трьох годин, роботодавець не може звільнити його відповідно до ст. 40 КЗпП, оскільки фактично працівник перебував на роботі (робочому місці). 
3. Ухвалення рішення, оформленого в письмовому вигляді, відносно прогулу. На сьогодні таких рішень може бути кілька: догана (письмова або усна), зауваження (письмове або усне) або ж звільнення. Оскільки сьогоднішня тема присвячена звільненню, то на такому дисциплінарному покаранні й зупинимося. 
У випадку, якщо керівництвом було ухвалене рішення про звільнення працівника за прогул, то воно оформляється наказом про звільнення в письмовій формі. Наказ про звільнення із зазначенням мотиву застосування саме цієї міри відповідальності (звільнення) має бути оголошений працівнику під розпис. 
Перед тим, як видати наказ про звільнення, керівництву необхідно переконатися, що цьому працівнику вже не були винесені зауваження (письмові або усні) або догана (письмова або усна). Оскільки за одну дисциплінарну провину може бути накладене тільки одне стягнення. Якщо раніше за порушення працівнику було зроблено письмове зауваження або оголошена письмова догана, то його наступне звільнення за ту саму провину буде вже незаконне. 
Крім цього, у випадку, якщо безпосередній начальник уже виніс стягнення працівнику за здійснення прогулу, то вищестоящий керівник уже не вправі посилити покарання.

Процес розрахунку при звільненні 
Право та порядок одержання працівником грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки зазначене в ст. 24 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі - Закон про відпустки) та ст. 83 Кодексу законів про працю (КЗпП). В зазначених статтях цих нормативних актів не передбачені умови, які б забороняли виплачувати грошову компенсацію працівнику за невикористану щорічну відпустку у випадку його звільнення за прогули. 
Однак, відповідно до ст. 3 Закону про відпустки за бажанням працівника у випадку його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому необхідно надати невикористану відпустку з подальшим звільненням. 
Отже, у випадку звільнення працівника за порушення трудової дисципліни він не має права на одержання невикористаної відпустки але за ним зберігається пра

Які підтвердні документи необхідні для включення сум добових до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування в разі відрядження працівника у ІІ кварталі? 
Відповідно до пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі — Податковий кодекс) при визначенні об’єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, зокрема витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон — не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.

Сума добових визначається в разі відрядження: у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами (наявність відміток відряджуючої та приймаючої сторони на посвідченні про відрядження); до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), — згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті або документі, що його замінює.

За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України у паспорті або документі, що його замінює, сума добових не включається до складу витрат платника податку.

Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких:

запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту;

інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;

документів, що засвідчують участь відрядженої особи у переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються суми добових у розмірі, не більшому від встановленої пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу норми, за наявності наказу про відрядження, відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України у закордонному паспорті або документі, що його замінює, а також документів, що підтверджують зв’язок відрядження з господарською діяльністю платника податку.

во на грошову компенсацію за невикористану відпустку.



Міні-профіль
Привіт, Гость
AvatarnoAvatar Мій профиль
Міні-чат Онлайн радио Опрос
Привіт, Гість
Зареєструйтеся або авторизуйтеся і отримайте всі переваги сайту.

Новини в Україні
Календар України
Початкова школа

«Методичний портал»

Інформатика

«Методичний портал»

Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всего ответов: 287
Пошук
Хто на сайті

hit counter
Підписка на емейл

Шановні користувачі, якщо хочете бути в курсі поповнень сайту, введіть свій емейл:

Статистика


Зареєстровано на сайті:

Всього: 3197
Нових за місяць: 0
Нових за неділю: 0
Нових вчора: 0
Нових сьогодні: 0
Із них:
Користувачів 3182
Перевірених: 0
Модераторів: 0
Адмінів: 1
Із них:
Чоловіків: 379
Жінок: 2818

Черепанова Таміла Миколаївна,53052 смт Христофорівка, Криворізького р-ну, Дніпропетровської обл.