Мальовниче Христофорівське водосховище

   Рідне селище, любий край,

Поля і луки, степи і води.

Ти лиш задумайся, пізнай

Ті   чарівні дива природи.

          Природа – це Батьківщина, наш дім, який ми повинні любити. А  любити природу – значить знати про неї все. Тому ми, учні 4 класу разом із своєю вчителькою Черепановою Тамілою Миколаївною,  в рамках проекту «Мальовниче Криворіжжя», досліджували довкілля рідного селища, його рослинний світ та об’єкти, які є привабливими і мальовничими.  Таким об’єктом стало  диво – водосховище, яке розташоване в нижній течії річки Боковенька. Почали з  довідників та енциклопедій, документації селищної ради. З матеріалів дізналися, що його води зайняли площу 216 гектарів, а блакитний простір простягається від середини вулиці Набережної до села Павлівка, якщо рухатися за течією. Дослідили, що його верхньою межею є напівзруйнована дамба біля гранітного кар’єру, в нижній частині водосховище тримає  залізобетонна дамба, що була збудована у 1941 році( до нападу ворога) і, сьогодні вже має ряд тріщин, через які просочується вода.

         Натиск води у водосховищі регулюється за допомогою шлюзу з лівої сторони дамби.

Останнім часом, особливо у весняну повінь, шлюз не справляється з натиском води, і вода у лютому – березні перехлинює дамбу, стрімко стікає у вигляді водоспаду, утворюючи при падінні значний шар піни та шум. Краса і велич водяного потоку зачаровує, полонить і переповнює серце неймовірним відчуттям. Кожен, хто хоча б раз бачив це  прекрасне видовище, зробив висновок, що це символ радості, казковий острівець рідного краю.  Спостереження  на місцевості у різні пори року, дали можливість пересвідчитися в тому, що швидкий і бурхливий потік впливає на збільшення швидкості течії в річці Боковенька після виходу з дамби.  Згодом вода лягає прозорою шовковою  хусткою і  ласкаво обіймає береги рідного селища Христофорівка.

     Водосховище у спекотні дні стає прекрасним куточком для відпочинку, місцем, де можна усамітнитися, помріяти, а то й зробити замальовки чарівних краєвидів.  Вздовж лівого берега – спостерігаються зсуви ґрунту, головним чином – глиняних порід.  На узбіччях розляглися вивітрені граніти, частина яких  покрита водосховищем.

      Загалом об’єкт дуже мальовничий, особливо навесні, коли зі схилів водосховища дивляться на тебе по-дитячому довірливо тендітні первоцвіти, що занесені до Всесвітнього та Європейського Червоного списку,Червоної книги України, Атласу рідкісних та зникаючих рослин Дніпропетровщини: змієлисті тюльпани,  блакитні проліски,  калюжниці, фіалки, сон, карликові іриски. Ця краса  нас вразила і наштовхнула на роботу по збереженню  довкілля поблизу річки і водосховища.

       Ми створили пам’ятку  « Правила поводження поблизу водойм», ряд заборонних знаків « Не нищ краси природи», написали поезії про первоцвіти, які  вражають своєю красою і тендітністю.

      Вцілому проект дав нам можливість поглибити і розширити свої знання про водний ресурс селища, його красу, змінив наше ставлення до природних багатств на краще, дав насолоду і радість спільного дослідження. Як продовження розпочатого проекту, плануємо створити буклет « Рідкісні та зникаючі рослини узбережжя річки Боковенька та  розміщеному на ній водосховищу».

      

            

 

 

             

    Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті — невід’ємна частинка матінки - природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. Світ навколо нас такий чарівний, такий квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і  покарає людей. Та щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльністю і навчитися жити на планеті в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність, відчувати її потреби, прислухатись, про що співає Земля. І тому ми вирішили взяти участь у проекті " Рідкісні та зникаючі рослини нашого селища Христофорівка". Для цього ознайомилися з "Червоною книгою України", Всесвітнім та обласним Червоним списком рослин, що знаходяться під охороною держави, дослідили, які з них ще залишилися у нашому краЇ, склали пам'ятку поводження в навколишньому середовищі, написали вірші про зникаючі рослини, створили заборонні знаки.  Сподіваємося, що наш вклад в збереження природи допоможе дітям і дорослим стати на захист прекрасних природних створінь - рослин.