Мультяшки |
---|
|
Кнопка сайту |
---|
|
Безпека сайту |
---|
|
Зараз на сайті |
---|
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
Каталог файлів
Українські вечорниці
| 13.02.2012, 18:12 |
Українські вечорниці
Господиня: Добрий вечір, добрі люди! Господар: Доброго вам здоров’ячка! Господиня: Будьмо знайомі: я – Одарка, господиня вечорниць. Господар: А я господар вечорниць – Микола. Господиня:До нас часто збирається молодь. Щиро прошу вас завітати до нас на вечорниці! Господар: Та поспішай, бо вже нерано. Одарко, чи чуєш Одарко? Ти ще й досі не зварила вечері, а вже скоро дівчата почнуть сходитися.
(Чується пісня «В кінці греблі…»)
В кінці греблі шумлять верби, що я насадила Нема мого миленького, що я полюбила Нема мого миленького – вже й рочок минає Пішла б його виглядати – дороги не знаю.
Господиня: А ось і вони, ось, чуєш? Вже йдуть. Дівчата: Добрий вечір! Господиня: Добрий вечір! Поспішайте, дівчатонька. Все приготувати, Бо, вже пора вечорниці Всім нам починати. Ось, наліпим вареників Біленьких, смачненьких Та й запросим до нас в гості Хлопчиків гарненьких Щоб вони разом з нами Дружно працювали, Наші вечорниці Піснею стрічали
(Дівчата співають пісню «Ой за гаєм, гаєм»)
Ой за гаєм, гаєм Гаєм зелененьким, Там орала дівчинонька 2 рази Воликом чорненьким.
Орала, орала Не вміла гукати, Та й найняла козаченька 2 рази На скрипочку грати. Козаченько грає, Бровами моргає… Хто ж його, люди, знає 2 рази На що він моргає.
(дівчата співають і починають лущити квасолю)
Одна з дівчат: А де наші хлопці?
(Чується пісня «Розпрягайте, хлопці, коні..»)
Розпрягайте, хлопці, коні Та й лягайте спочивать А я піду в сад зелений 2 рази В сад криниченьку копать.
Копав, копав криниченьку У вишневому саду Чи не вийде дівчинонька 2 рази Рано – вранці по воду.
Хлопці: (стукають у двері) Пустіть до хати! Дівчата: Гарненько попросіть. Хлопці (знов стукають) Дівчата: Агов, хто такий? Хлопці: Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий, пустіть до хати. Дівчата: Не пустимо в хату, дуже вас багато! Хлопці (знов грюкають). Пустіть ліпше, бо буде гірше. Дівчата: Ми як візьмем рогатини, полатаєм ваші спини. Хлопці: (вдають що злякались, перепрошують) Дівчата, голуб’яточка, та ми ж прийшли не битися, та ми ж прийшли миритися і гостинці принесли. Дівчата: Заходьте. (Хлопці роблять вигляд, що сердяться, та й стоять на порозі, далі не йдуть. Дівчата побачили таке, починають їх зачіпати. Виходить одна й починає, пританцьовуючи: Полюбила коваля, така моя доля А я ж думала кучерявий, в нього чуба нема.
(Хлопці сміються і говорять):
1-й хлопець: Добрий вечір, щебетушки! Ви вже тут? 2-й хлопець: А які дівчата гарні, мов писані. 3-й хлопець: А які тут рушники! То, мабуть, дівчата вишили. Такими рушниками здавна Україна славиться. 4-й хлопець: Витриш лице тими рушниками, що вишивала мати, і ніби нап’єшся цілющої води, яка надає тобі богатирської сили. 5-й хлопець: Українські рушники! На них кладуть хліб – сіль, благословлять синів на службу в армії. 6-й хлопець: Українські рушники! З вами порівнюють дорогу, що веде до рідного дому.
(Пісня «Рідна мати моя»)
Рідна мати моя, ти ночей не доспала, І водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя дала. І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала І рушник вишиваний на щастя на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов’їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої…
Господиня: Ну, що ж, дорогі гості. Хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні, жарти, сміх. Хлопці: Ми роботи не боїмось анітрошки. Навіть вмієм чисто мити миски і ложки. Господар: А зараз ми побачимо, яка з дівчат найкраща господиня. Ось перед вами все для того, щоб ліпити вареники.. Хто найшвидше і найякісніше наліпить вареників – той переможе.
(Змагання між дівчатами)
Господиня: Дивлюся на вас, діти: такі ви всі гарні і до роботи охочі і згадую, як розповідали мої бабуся і мама, що коли вони були молодими, також збиралися на вечорниці. Вони вишивали, пряли, дерли пір’я на подушки і обов’язково співали, бо без пісні немає діла. Пісня – душа народу, завжди з ним – і в горі, і в радості. Сьогодні у нас вечорниці. Тож заспівайте жартівливої
Хай цвіте наш рідний край, Гей, кінчай журитись! Баяністе, дужче грай, Будем веселитись.
(Пісня «Чом я не хазяйка»)
Чом я не хазяйка, Чом не господиня Сім днів хати не мела, 2 рази Печі не топила.
Їдуть люди з поля, Їдучи, сміються, Що у мене в подушках 2 рази Ворони несуться.
Не смійтеся, люди, Якось воно буде. Я ворону поскубу 2 рази Ще й перина буде.
Хлопець: Дівчата! А чи готові ваші вареники? Почастуйте нас! Дівчина: Ось зараз, ми вас почастуємо.
(Виконується пісня у формі діалогу «Наші хлопці вареників хочуть»)
Дівчата: Наші хлопці вареників хочуть Наші хлопці вареників хочуть. Хлопці: Навари милая, навари милая, Навари уха-ха, мила чорнобривая. 2 рази Дівчата: Тай дров вже не маю, ви мої хороші. Тай дров вже не маю, хлопці мої гожі. Хлопці: Нарубай милая, нарубай милая Нарубай уха-ха, мила чорнобривая. 2 рази Дівчата: Та рубать я не вмію, ви мої маленькі, Та рубать я не вмію, мої соловейки Хлопці: Научись милая, научись милая, Научись уха-ха, мила чорнобривая. 2 рази Дівчата: Тай сил вже не маю, ви мої хороші, Тай сил вже не маю, хлопці мої гожі. Хлопці: Не балуй милая, навари милая, Пирогами пригости, мила чорнобривая. 2 рази
Господиня: А давайте і справді пригостимо наших хлопчиків варениками. Хлопці, а ви хочете вареників? Хлопці: Хочемо, тільки не таких! Господар: Колись, коли я ще був хвацьким козаком, ми любили змагатись, в кого сильніша долоня, тобто хто візьме в жменю більше горіхів.
(Змагання хлопців)
Господиня: Так, що ж це у вас за змагання? Ми з дівчатами по-своєму вирішили, як знайти найсильнішого хлопці. А думили ми так: хто добре їсть, той і добре працює.
(Гра «Хто швидше з’їсть вареники»)
1-а дівчинка: Та які вони козаки! Щоб козаками стати, треба бути умілими, спритними, веселими. 2-а дівчинка: А ось вони, нам це доведуть! 3-я дівчинка: Подивимось! 4-а дівчинка: По-перше, добрий козак починає свій день з козацької їжі. 5-а дівчинка: А яка головна козацька їжа? 6-а дівчинка: Куліш!
(Змагання «З’їж куліш)
7-а дівчинка: Справжні козаки! 8-а дівчинка: Ще не справжні! 9-а дівчинка: А чому? 10-а дівчинка: Бо ми не чули, як вони співають.
(Виконується пісня «По дорозі жук»)
Хлопці: По дорозі жук-жук По дорозі чорний Подивися, дівчинонько, 2 рази Який я моторний, Який я моторний, І у кого вдася Хіба ж даси купу грошей, 2 рази Щоб поженихався. Дівчата: По дорозі галка, По дорозі чорна Подивися, козаченьку 2 рази Яка я моторна. Яка я моторна Гнучка, чорнобрива Як побачиш, аж заплачеш 2 рази Що я вередлива.
Дівчата: Справжні козаки! Господар: Народ наш дуже любить жарти. То ж давайте і ми пожартуємо.
(Діти розповідають смішинки)
1. Упіймав дядько на яблуні хлопчика і питає: - Ти що там, шибенику, робиш? – запитує сердито. - Та упало ваше яблуко, то я його вішав, - не розгубився хлопчик.
2. - Оленко, ти не йдеш сьогодні до школи? - Ні. - Чому? - Бо вчора вчитель сказав нам, що той, хто не розв’яже дома задачі, нехай не з’являється йому на очі.
3. - Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори, - сказала Оля. - Що це за «маленькі збори?» - Та… на них будеш тільки ти й мій учитель.
4. - Позич мені твого гребінця, попросила подругу Галинка. - Ні, не можу, бо в нього зубчик зламався. - То байдуже. - Не байдуже, бо цей зубчик був уже останній.
5. Сидить мала Галинка коло столу й пише. - Що ти робиш, доню? – питає мама. - Пишу листа Марійці. - Але ж ти писати ще не вмієш? - Байдуже, Марійка теж не вміє ще читати.
6. Учитель у класі питає Миколу: - Чому ти два дні не приходив до школи? - Та я позавчора ішов через річку крізь лід провалився в холодну водичку. Весь день після того лежав і хворів, а мам аж двох привела лікарів. - Та то ж позавчора було, а де ти був учора? - А вчора якраз біля вашого двору у школу йдучи, я з лікарями зустрівся. Ну думаю, вчитель наш теж провалився.
7. - Мамо! Чи Ви знаєте, яка в нас оказія була? - Ні! - У діжку з квасом миша впала. - Ох, Боже мій! Чи ти ж її витягнув? - Еге, буду я витягувати! Щоб вона мене вкусила? Я піймав кота і кинув у діжку, щоб він мишу з’їв!
8. Прийшов один господар з міста, дає своєму синові бублика та й каже: - На, Васильку, та поділися з Петриком по щирості. - Як же то по щирості? - А так, синку, - каже батько, - як переламаєш бублика, то більшу частку даси Петрикові, а собі зоставиш меншу. Ото й зветься «по щирості ділити». - Е, - каже Василько: - то дайте, тату, бублика Петрикові: нехай він ділить «по щирості!»
Господиня: Ось ми трохи розвеселились. А яке свято без загадок? Хлопці, загадайте – но дівчатам загадки. 1-й хлопець: Що дістане зубами потилицю? 2-й хлопець: Що за трава, що сліпий знає? 3-й хлопець: Ходить пані по майдані. Куди гляне – трава в’яне. 4-й хлопець: У лісі родилася, в майстерні робилася, а в руках плаче. 5-й хлопець: Не говорить, не співає, а коли хто йде, то господаря сповіщає.
Господиня: Дівчата, а може ви загадаєте загадки хлопцям? Побачимо, хто швидше відгадує? Хлопчики чи дівчатка?
1-а дівчинка: Що то за голова, що лише зуби і борода? 2-а дівчинка:Ой на горі гай, під гаєм моргай, під моргаєм сапай, під сапаєм - хапай? 3-я дівчинка: Якою косою не можна косити? 4-а дівчинка: Сорок п’ят і сорок п’ят. Скільки буде? 5-а дівчинка: Скільки картоплин у горщик влізе?
Господиня: А пам’ятаєш, Микола, як були ми молоді, ото зберуться дівчата, хлопці на перелазі й почнуть змагатись, яка вулиця більше пісень знає. Господар: Та й наша молодь знає, чимало пісень. Правда? Тож давайте позмагаємось, хто більше знає пісень, які починаються на «ой».
1 пісня: «Ой я молода» 2 пісня: «Ой на горі калина» 3 пісня: «Ой у вишневому садочку» 4 пісня: «Ой, Марічко, чичери» 5 пісня: «Ой, дівчино, шумить гай» 6 пісня: «Ой, ти гарний Семене» 7 пісня: «Ой, піду я до млина» 8 пісня: «Ой, не спиться й не лежиться» 9 пісня: «Ой, джигуне, джигуне» 10 пісня: «Ой на горі жито, сидить зайчик»
Господиня: А зараз позмагаємося: хто кого перебалакає, краще розкаже скоромовки.
1. Два бобри брунатно-бурі Бабралися у баюні - Правда, брате бобре, добре? - Пречудово, брате бобре.
2. Сорока сороченятам сорочки шила Сорочки строчила, вишиванка шила Все чорним та білим, все білим та чорним Сорочки строчила, стрекотати вчила.
3. За горою, біля броду обгороджений город Барабанять по городу бараболя і горох.
4. На печі, на печі смачні та гарячі Пшеничні калачі Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
5. От Кіндрат, так Кіндрат, Зуб зламав об мармелад!
6. Євген горіхи роздає: - Оце моє, оце – твоє - А це чиє? - Це теж моє. Ти ж бач – горіхів нестає А в вас такий Євгенко є Що так горіхи роздає?
Господар: Пограємо в гру, в яку колись хлопці грали на вечорницях.
(Гра «Долоні») – для хлопчиків.
(Гра «Нічки») – для дівчаток.
Господар: Одарко, ти що про вареники забула? Господиня: Та ні, не забула. Господар: То пригощай гостей! Господиня: Їжте, гості, просимо щиро. Вареники наші з сиром, вареники непогані, вареники у сметані.
(Виконується пісня «Із сиром пироги»)
Господар: Дякуємо вам, шановні гості, що завітали на наші вечорниці. Господиня: Дякуємо вам дівчата й хлопці, що не забули тітки Одарки і дядька Миколи, що звеселили нашу хату піснею, танцями й веселими жартами. А ми були раді вас пригощати, чим хата багата. Господар: Хай ваша хата буде багата і хлібом, і сіллю, і великим добром і дітьми хорошими, й добрим здоров’ячком, і піснею і злагодою, і сімейним теплом.
І ще вам бажаєм, щоб ви не старіли, Щоб серцем й душею були молоді. До рідного краю любов’ю горіли І користь приносили рідній землі.
Всі співають, прощаючись:
Скільки не співали, а кінчати час Кращі побажання ви прийміть від нас, І вас, і нас хай буде гаразд, 2 рази Щоб ви і ми щасливі були. |
Категорія: Виховні заходи | Додав: Ната
|
Переглядів: 3633 | Завантажень: 88
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|
Новини в Україні |
---|
|
Календар |
---|
|
Наше опитування |
---|
|
Пошук |
---|
|
Підписка на емейл |
---|
|
Відвідування сайту |
---|
|
Статистика |
---|
Зареєстровано на сайті:
Всього: 3284 Нових за місяць: 0 Нових за неділю: 0 Нових вчора: 0 Нових сьогодні: 0 Із них: Користувачів 3269 Перевірених: 0 Модераторів: 0 Адмінів: 1 Із них: Чоловіків: 389 Жінок: 2895
|
|