Як міністерство здивувало освітян

 Майже анекдотом, що передається серед освітян із вуст в уста, став лист Міносвіти від 07.02. 2012 р. № 1/9-88 до керівників обласних, міських, районних управлінь освіти «Про невідкладні завдання на найближчий час».

     А як би ви поставилися до офіційного документа, що надійшов до вас у лютому і починається словами: «Лист другий. Скоро 1 вересня!» На тлі снігових заметів така заява звучить, щонайменше, нетрадиційно. Та й сам стиль листа далекий від стандартів ділового мовлення.

  Власне, документ присвячений не Першому вересня взагалі, а першому вересня конкретно для першокласників. Саме з них, на думку авторів листа, розпочнуться «серйозні перетворення в українській освіті». Оскільки учні перших класів навчатимуться за новими програмами і підручниками.

  Звісно, дуже добре, коли профільне міністерство пропонує управлінцям заздалегідь розпочати підготовку до нового навчального року. Але ж це й так входить до кола їхніх обов’язків.

    Нагальні завдання, визначені МОН у зв’язку з наближенням першого вересня, викладено в семи пунктах. І лише два з них стосуються власне організації навчального процесу (педагогічні ради, курси, семінари, практикуми для всіх вчителів, які набирають перші класи). Чесно кажучи, нічого революційного й негайного тут немає. Такі заходи управлінці організовують щороку.

  А ось решта пунктів стосуються питань матеріальних. Перш за все школам пропонується провести бесіди з батьками першокласників. Цікаво, про що? Згідно з наказом МОНмолодьспорту №204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів», спілкування батьків зі школою обмежується поданням трьох документів: заяви, копії свідоцтва про народження та медичної картки. Згідно з наказом, «не допускається збирання додаткових даних про дитину та її батьків, зокрема довідок з місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних, що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання в школі».

   То про що ж говоритимуть батьки й адміністрація? Наступний пункт міністерського послання наштовхує на здогад: «Максимально залучити усіх-усіх до забезпечення сучасної матеріальної бази навчального середовища для наймолодших школярів». Складається враження, що нещасні батьки - і є оті «усі-усі».

   У цьому контексті вже не викликають посмішки слова чиновників «Скоро 1 вересня», сказані у лютому. Весь фокус у тому, що якраз наприкінці лютого - на початку березня у школах розпочинається прийом заяв до першого класу.

  Наскільки старанно працюватимуть школи з «усіма-усіма» для покращення своєї матеріальної бази, перевірятимуть районні, обласні і всеукраїнський рейди-огляди. Підсумки спостережень цих кавалерійських рейдів розглядатимуться на спеціальній колегії МОНмолодьспорту. Дивна ситуація: держава перевіряє, як школи змогли підготуватися до навчального року, не вклавши у це достатньої кількості коштів!Наче не знаючи про брак коштів у місцевих бюджетах, школам пропонують уже сьогодні «правдиво інформувати керівництво регіонів, місцеву владу про складнощі та реальний стан справ». А всім разом нагадують: «Міністерство планує максимально можливо пропагувати кращий досвід місцевих органів влади, шкіл щодо підготовки до нового навчального року. Читайте, думайте, а головне — потрібно діяти! Рецепт для кожної школи в Києві не виписують…» Схоже на завуальоване благословення видушувати гроші з нещасних «усіх-усіх».

  Завершується лист іронічною фразою «З незмінною повагою, Заступник Міністра Борис Жебровський». Посада — з великої літери. Так і хочеться запитати: з повагою до кого? До себе? До освітян? Чи батьків?

Оксана Онищенко, «Дзеркало тижня. Україна».